Перейти до вмісту

Ольга Черепехіна:
«Для мене музична терапія —
це спосіб пізнання себе через звуки
та вібрації навколишнього світу»

Головна / Медіатека / Новини / Ольга Черепєхіна: «Для мене музична терапія – це спосіб пізнання себе через звуки та вібрації навколишнього світу»

Ольга Черепєхіна – керівниця громадської організації Інститут розвитку практичної психології, кандидатка психологічних наук, доцентка, сімейна та дитяча психологиня, сексологиня, бізнес-тренерка, арт-терапевтка.

 

У цьому інтерв’ю Ольга відкриє для нас один із найпотужніших і водночас один із найдбайливіших, найтонших і найкоректніших способів діагностики та терапії людини.

Інтерв’юерка: Морозова Наталя, керівниця департаменту музикотерапії (соціально-психологічної адаптації засобами музики), астропсихології та тілесно орієнтованих практик, музикотерапевтка, астропсихологиня, фахівчиня з тілесно орієнтованих практик, активістка міжнародного проєкту «Inner Peace Day», навчальний тренер..

Наталія: Ольго, коли Ви вперше почули про музичну терапію?

 

Ольга: Якщо музичною терапією називати науковий напрям в арт-терапії, то почула, напевно, років 8 тому. Це не так давно, враховуючи, що я практикую вже 21 рік у своєму житті, як психолог і психотерапевт. Про музичну терапію почула, як про науковий напрямок у рамках арт-терапії та поряд з ізо-терапією, пісочною терапією… Це було друге знайомство, більш системне і наукове. А перше знайомство з музикотерапією було в момент, коли я зрозуміла, що звуки і ритми впливають на стан людини, стимулюють її чути певні звуки, ритми, голоси і вібрації. Це було значно раніше. Напевно, ще в школі я звернула увагу, що є музика улюблена, є музика не приємна, є музика, яка характеризує стан іншої людини. Я дуже любила слухати музику в ранньому підлітковому, в дитячому віці, просто на касетному магнітофоні. І чітко пам’ятаю, що, коли я ставила певну музику – змінювався мій настрій. Тому можна сказати, що знайомство з музичною терапією було двічі. Перший раз в інтуїтивному потоці, а другий раз уже усвідомлено і цілеспрямовано.

 

Наталія: Чим привабила Вас музична терапія?

 

Ольга: Привабило те, що музика є, на мій погляд, таким глибинним резонатором психоемоційного стану людини, який минаючи свідомість, одразу є і діагностикою, і способом терапії душі людини. Офіційна наука фізика каже, що весь світ складається з вібрацій, і все має хвильову природу, відповідно музика – це теж одна з вібрацій, яка має певну довжину хвилі, як і людина. Ідеться про те, що це найтонший інструмент, який допомагає зрозуміти, що відбувається з людиною, як впливати на людину, щоб ці вібрації мали для неї тонкий душевний, терапевтичний, лікувальний ефект. І ось музика і резонатор, і настроювач стану людини. На мій погляд, це один із найпотужніших і водночас один із найдбайливіших, найтонших і найкоректніших способів діагностики та терапії людини. Ось це мене привабило дуже сильно. І тоді й дотепер я впевнена в цій позиції.

 

Наталія: У чому для Вас полягає цінність музичної терапії?

 

Ольга: Цінність у тому, що відбувається так зване зцілення музикою в буквальному сенсі слова. Музична терапія – так званий процесуальний метод терапії. У процесі самого прослуховування музичного твору, інколи навіть без аналізу, без якихось когнітивних схем, без розбору й аналітики, відбувається включення людини в певний стан. Для мене музична терапія – це спосіб пізнання себе через звуки і вібрації навколишнього світу. Для мене цінно те, що:

  • Музика включає певні енергії та стани.
  • Музика дає змогу полегшити проживання якогось стану, якщо він уже є.
  • Музика дарує багатство виборів, як способів впливу. Є широкий вибір музичних творів, звучань і звуків, за допомогою яких можна впливати й діагностувати.
  • Музика досить доступна.

 

Наталія: Дайте, будь ласка, своє визначення музичної терапії.

 

Ольга: У моєму розумінні – це психотерапевтичний метод впливу на психіку людини з метою діагностики та лікування, який може бути як в активній, так і в пасивній формі.

 

Наталія: Як Ви оцінюєте рівень розвитку музичної терапії у світі?

 

Ольга: Я думаю, що музична терапія у світі організована на досить високому рівні, якщо під світом розуміти сучасний західний світ, Західну Європу і США. Саме напрацювання цих країн я свого часу активно вивчала. Чому? На Заході є цілі асоціації музичних терапевтів, є школи, де музика сповідується не як гра на музичних інструментах, а як спосіб впливу на людину з метою її гармонізувати, реабілітувати. Тож музична терапія у світі на зараз розвивається досить активно. У США, на скільки я знаю, музична терапія застосовується з метою реабілітації військових, реабілітації людей після різних видів насильства, травм фізичних та емоційних, реабілітації дітей з різними симптомами та адаптації їх у соціумі. Музика застосовується саме як спосіб лікувати людину та модифікувати її поведінку до рівня здоров’я.

 

Наталія: Як Ви думаєте, чим зумовлений сьогоднішній рівень розвитку музичної терапії в Україні?

 

Ольга: Я думаю, що рівень розвитку музичної терапії в Україні зумовлений, по-перше, рівнем поінформованості та обізнаності психологів про те, що такий метод взагалі існує. І на скільки я знаю, ті психологи, які активно мають стосунок до практики (шкільні психологи, приватна психотерапевтична практика), не всі знають про можливості та ресурси застосування музичної терапії. Звідси й не таке часте використання. Тому думаю, що перспектива в Україні якраз у тому, щоб відкрити для більшої маси психологів і арт-терапевтів, багато з яких, звісно ж, знають, що є музична терапія, відкрити це як напрям.

 

Наталія: Як директорка ІРПП, розкажіть, будь ласка, які цілі та завдання стоять перед Вашою організацією в контексті популяризації музичної терапії в Україні, а можливо, і світі?

 

Ольга: Як керівник організації, яка займається практичною психологією та популяризацією її для психологічної допомоги, бачу перспективне завдання – розвиток департаменту музичної терапії, який безпосередньо Ви ведете, Наталіє. І бачу, як перше – це розповідати людям про те, що є такий напрям. Друге – проводити з різними категоріями (школи, університети) майстер-класи, конференції, присвячені навіть не музичній терапії, а психології та психотерапевтичній допомозі. Тобто розповідати про те, що такий спосіб допомоги є. Як популяризацію також бачу проведення відкритих онлайн лекцій чи онлайн вебінарів для того, щоб зацікавлені люди, навіть не психологи, навіть не фахівці професій, що допомагають, могли для себе відкрити музичну терапію, як спосіб психологічної самодопомоги. Тож, на цей момент, це один із таких найбільш інноваційних і перспективних напрямків.